фіал

(нім.)

Фігурний пірамідальний гострокінцевий шпиль над пінаклем, щипцем або балдахіном, який прикрашено крабами та увінчано хрестоцвітом. Крім декоративного мав і конструктивне значення, зокрема, збільшував вагу контрфорса, щоб врівноважити силу розпору аркбутану. Ф. широко застосовувався у пізньороманській, готичній і ранньоренесансній архітектурі.